Ваша думка про нас дуже важлива для вас.


Про книги та серіали
omarievsky
Поки мій френд Джордж Реймонд Річард Мартін працює над черговим сезоном «Гри престолів» та роздає інтерв’ю, наші співвітчизники зі своїми серіалами зовсім не знають про одного із кращих сучасних українським письменників - Василя Шкляра. Українцям звісно відомо, що «Ланістери завжди сплачують іпотечні кредити», але їм не буде зайвим ознайомитись із пригодами Чорного Ворона, які на відміну від мартінівських історій, базуються на історичних фактах.

Не зрозуміло одне. Чому досі не екранізовано роман про Чорного Ворона(«Залишенець»). Тема, час і власне сам твір ідеально підходять для цього. Василю Шкляру, як і Мартіну, чудово вдається описувати як батальні сцени, так і сцени кохання. Бути персонажем Шкляра непроста робота. Його(персонажа), як і дійових осіб «Гри престолів», смерть, каліцтво чи зрада очікують буквально на кожній сторінці.

Читайте Шкляра і буде вам щастя.

До речі, цього вівторка о 19ій буде спілкування із Василем Шклярем з нагоди виходу його нової книги «Маруся». Наша редакція відряджає мене для висвітлення цієї події. Побачимося там.

Подробиці шукайте у фейсбуці: https://www.facebook.com/Vasyl.Shkliar

КОУБИ НАШОГО ОПТИМІЗМУ
omarievsky
Коуби вчать нас фундаментальним життєвим основам. По-перше, ніколи не здаватися, по-друге, тобі все сходить з рук, якщо у тебе велика борода.






Про семінари, як джерело мудрості
omarievsky
Семінари чи тренінги - це серіали для світлих і особливих людей. Інші в таких місцях просто не виживають. Щотижня, по вихідним, тисячі молодих людей від 20 до 40 років відвідують конференц-зали із фліпчартом, проектором та мікрофоном.

Колишні дерматологи чи маркетологи, теперішні професійні шахраї та майбутні йобнуті на усю черепну коробку йобнутілюди магічним чином трансформуються у мудрогелів-всезнайок, які легко і впевнено дадуть відповідь на будь-яке запитання. Починаючи від гостро-соціальних - якого хуя моя дитина нюхає клей, сидячи цілими днями перед виключеним комп’ютером, і закінчуючи фундаментальними проблемами загально-суспільної дебільності.

Усього за 50-100 баксів ви зможете отримати відчуття, що нарешті розпочалася «робота над собою». Відтепер вам дозволяється з легкою долею гордовитості споглядати неефективні потуги вашого оточення за право бути щасливим та успішним.

Все вищеописане ви отримаєте тільки під час вступної частини семінару. Почекайте, нікуди не уходьте! Зараз почнеться найцікавіше.

Найсмачніша частина семінарів з тренінгами - це гра у причини та наслідки. Правила цієї гри дуже прості. Після того, як настала якась подія, ви озвучуєте причини її появи. Якщо порядок змінити, тоді можна помилитись, тому важливо усе коментувати постфактум. Наприклад:

Наслідки/проблемиПричини появи
Причина появи раку простати? Не їбаш дружину табуреткою.
Діти - мудаки?В хаті немає любові і, скоріш за все, надлишок табуретів.
П’яний чоловік?В хаті немає табуретів. Дружина починає виносити мозок. Мужик із горя починає пити.
Обмаль грошей?Не поважаєш гроші, а ще у тебе в хаті соснові табурети - вірний провісник банкрутства.
80 левел у ворлд оф танкс? Комп’ютерна залежність?Знайди дружину, яка


Звичайно, подібна гра у причини та наслідки готується у бульйоні потужних міркувань, метафор та прикладів із кінематографу. Тому під час семінару можна навіть не помітити її принципу роботи. Але як тільки ви покинете стіни конференц-зали, ви втягнетесь у цю гру і зможете у неї грати буквально роками. А коли набір причино-наслідкових пар закінчується, завжди можна закачати оновлення на новому семінарі чи з книги.

Іноді родичі та друзі семінаристів, заїбавшись від цієї гри, намагаються посіяти сумніви запитанням типу: «На який ляд, тобі ці семінари? На тобі ж просто гроші заробляють?» На що світла і добра людина видасть миттєву відповідь: «На мені ніхто не заробляє. Ми тільки оплачуємо оренду».

Мої любі читачки, зав’язуйте із оплатою оренди і бережіть свої голівоньки від семінарів. Ходіть здорові!

КОУБИ НАШИХ ІМПУЛЬСІВ
omarievsky
Втратити на мить контроль, даючи волю імпульсу. Це пишно! І справа тут навіть не в коубах.






Про Матір Терезу, Ані Лорак та тонкоприймачів
omarievsky
Минулі вихідні автор вирішив провести на свіжому повітрі. Розвантаживши дві тони щебеню, було вирішено культурно відпочити у чебуречній Мамута, колишнього мешканця Криму, а нині київського підприємця. Розмова з мужиками під пиво йшла жваво та невимушено. Говорили про усіляке - політику, спорт і останні нововведення в ай ос 8.

До нашого диспуту дещо безчільно втрутився клієнт Мамута, який весь цей час поїдав на одинці свій чебурек за сусіднім столиком. Впізнавши мене, він підтягнув пластиковий стілець до нашої компанії та ніжним, практично жіночим, голосом заявив:

- Ви черства і цинічна людина! Такі люди, як ви, ніколи не пізнають любові! Ви приречені на самотність! Я читав декілька ваших текстів. Таке враження, що ви пишете для маргиналів-петеушників. І чому ви постійно наїжджаєте на релігію? Чим вона вам не догодила? Епатувати намагаєтесь?

Оскільки наш диспут було перервано, саме перед моїм виступом в секції «про жінок», було вирішено цю тему перенести на нового співрозмовника.

- Причин чому мені особисто не до вподоби релігія чимало. Наприклад, ставлення до представниць прекрасної статті, як до істот недолугих, несамостійних і тих, кому постійно потрібно божа мануалка, як жити і створювати сім’ю.

- Ви абсолютно неправі, - схвильовано апелював сумнівний поціновувач мого жеже. - В релігії давно встановлене рівноправ’я між жінками та чоловіками.

- Серйозно? Назвете парочку відомих духовних представниць?

- Ну, Матір Тереза, наприклад. Вона, до речі, своїми вчинками вплинула на цілу епоху. Відкривала притулки для хворих, збирала пожертви. Серед її прихильників була принцеса Діана та інші відомі люди.

Мамут підніс ще пару плях пива. Я зробив ковток і зрозумів, що переді мною особа, яка тонко сприймає реальність. Таких людей автор характеризує дещо надуманим, але від того не менш влучним, терміном «тонкоприймачі».

Тонкоприймачі відносятьс до категорії людства із тонкою душевною організацією. Гасаючи за усім духовним і позитивним, як колектор за боржником, вони сприймають критику та дискусію, як агресивний інструмент для враження ефірної субстанції в середині них. В бажані уникати будь-яких напружень в розмові немає нічого дивного. Проте тонкоприймачі прирівнюють такий підхід до мудрої покірності, а будь-які зауваження по їх темі сприймають на особистий рахунок.

Так, наприклад, якщо тонкоприймачеві коректно висловити тезу, що «Матір Тереза - їбанута на усю голову фанатичка», фраза одразу буде сприйнята за особисту образу. Адже Ем Ті, як її називають у нашій редакції, заслуговує тільки на позитивну критику.

Статусу мудрої людини Ем Ті завоювала деяким випадковостям та її умінню запилювати різні епічні твердження. Останнє добре працювало на різних відомих діячів.

«Найважливіші ліки - це ніжна любов та турбота», - пояснювала Матір Тереза. А потім закуповувала для своїх притулків багаторазові шприци. Очевидно від них любов передається ще краще на відміну від одноразових баянів. До речі, лікарів у її закладах теж було не багато, адже предмет любов та турботу у медичнах вишах не викладають вже як пару сторіч.

«У кожном із нас присутній Іісус», - скромно констатувала Ем Ті. У свій час пані Тереза легко розгледіла такого ісусика у дев’ятнадцятирічному гаїтянському диктаторові Жан-Клоді Дувальє, отримавши від нього пару чемоданів готівки на добрі справи. Взагалі, Ем Ті була схожа на героя популярної бігалки-аркади Сабвей Сьорф. Вона стрибаючи від політика до поп-зірки, отримувала різні ачівки та гроші, які очевидно не йшли на благоустрій приютів, оплату професійних лікарів та ліків. Відомо, що найпопулярнішим знеболювальним у її закладах були біблія, коран чи інший типографський виріб.
матір-тереза

Матір Тереза - це стаф призначений виключно для тонкоприймачів, які не будуть вдаватися в якусь там тупу статистику оздоровлення хворих в притулках. Нехай цією дурнею займаються ботани. Для тонкоприймача куди важливіша істина, яка посипана пудрою духовності.

Підводячи підсумки, автор закликає не робити з людей кумирів. Ну, окрім, хіба що мудрої Ані Лорак.

«Якщо ти добрий люди будуть звинувачувати тебе в тому, що під маскою доброти ти ховаєш корисливість. Все одно залишайся добрим.. Тебе будуть ненавидіти, а ти все одно люби! Адже це тільки ТВОЇ відносини з Богом!», – процитувала пресвята Ані Лорак Матір Терезу.

Все ж таки, яка прониклива наша Кароліна Мирославівна, порівнюючи себе із Матір’ю Терезою.


* * *


Матеріали для самостійного опрацювання:

Рубрика "Дивні діалоги"
omarievsky
Час від час авторові доводиться чути дивні діалоги, а ще частіше монологи, які породжують випадкові знайомі, перехожі чи друзі.

- Братан, єсть закуріть?
- Ні.
- Ти нє падумай. Я нє дайобуюсь. І вабщє, мнє пахую - я целую нєдєлю в запоє.

Кінець.

Про те, як правильно фотографуватися
omarievsky
Цими вихідними бабине літо подарує нам не тільки чудово погоду, а й не менш чудові світлини соцмережевих мавок, утопаючих в осінніх листях.

Запрягши знайомого фотографа, дівчата відправляться на фотосесію до теплих парків. Макіяж, модненький одяг, томний погляд - традиційний інструментарії з видобутку коментів, вподобайок та репостів. Цими вихідними аналітики нашої редакції прогнозують приріст появи нових фоток на 20-35 відсотків.

Тож на наступному тижні очікуйте значні наповнення в стрічках подібними зображеннями:
Так не треба

Осінь, красиві дівчата - це так поетично. Проблема лише в тому, що всі ці постановочні фотографії дуже нагадують дрібний текст в рекламній об’яві, який звісно ніхто не читає. Усі звертають увагу на яскраві образі, вигідні пропозиції, емоційні акценти, тим самим завищуючи свої очікування.

Очевидний вихід із ситуації, де завищені очікування можуть зашкодити вдалому знайомству - це фотосесія у «домашньому». Такий підхід одразу налаштує на серйозність та довготривалість взаємин. Якщо ви вподобались в такому вигляді, однозначно, що наступні наймінімальніші зміни в кращу сторону дадуть наймаксимальніший ефект.

Автор закликає проводити фотосесії на природі в трениках з чіпсами у волосі та в обнімку з відерцем морозива. Такий підхід дасть можливість весело провести час, передати правильний меседж шукачам, а авторові хороший настрій.

Зразок правильної світлини надається:
Ось як треба

КОУБИ НАШИХ ФЕЙЛІВ
omarievsky
Коуби продовжують задавати загальносуспільний дискурс на дефиницію успіху, як зворотню частину фейлу. Нам залишається лише мовчки спостерігати за цим.






Книга для тих, хто не бажає читати
omarievsky
Наша редакція приготувала сюрприз для наших постійних читачів. Нехай пощастить найкмітливішому.


Про закликаторів
omarievsky
Гортаючи свіжий номер Космо у пошуках дев’яти фактів про журнали, які не варто читати, автор думав, чи не забув він виключити чайник. У глибину моїх роздумів нагло вторгнулася наш менеджер по зв’язкам з реальністю, Таня. Мовчки передала слухавку і пішла на кухню виключити чайник.

- Ваш іронічний тон - це банальний спосіб захистится від зовнішнього світу. А він, зовнішній світ, вимагає від вас уваги та захисту, - непривітавшись розпочав своє moralité добрий чоловічий голос. - Ви реально можете зробити реальні справи. Надати реальну допомогу. У вас для цього все є.

- І що ж мене такого є, чого немає у вас, дозвольте поцікавитись, - відповів я, ледве стримавши себе від дострокового закінчення розмови.

- Все дуже просто, - захоплено розпочав мій співрозмовник. - У вас є ваша аудиторія та любов до написання текстів. Це те, що потребує зараз наша громадська організація захисту березових насаджень. Проблематика вкрай актуальна. Щорічно в українських лісах вирубуються цілі березові гаї. Врятувати їх у ваших силах.

- Берези! Дійсно актуально - подумав про себе і продовжив гортати Космо.

- Так ось, - з ентузіазмом продовжив майбутній громадський діяч, помилково трактувавши моє мовчання за прояв зацікавленості. - Зараз я тільки формую ініціативну команду. Шукаю фінансування. Від вас вимагається написати прес-реліз про наше громадське об’єднання і опублікувати його у себе в блозі.

- Так може, для початку, ви спробуєте самостійно врятувати пару-трійку березок, - із надією поцікавився я. - Лопату видам. Проблемні гаї покажу. Зробити добру справу. До того ж з’явиться інформаційний привід для прес-релізу про вашу громадську організацію.

Майбутній громадський діяч знітився. Пробубонів, що йому негайно потрібно купити свіжого пластиліну. Подякував за пропозицію, обіцяв неодмінно її обміркувати і поклав слухавку, забувши запитати у мене адресу редакції, щоб забрати лопату.

Так вже повелося, що молоді люди, начитавшись якісної літератури про лідерство та синергію, вибили із себе здатність працювати із тими ресурсами, які є під рукою. А процес закликання людей та механічне сортування чужих результатів, помилково почали трактувати як громадську діяльність та прояв лідерства.

На пропозицію почати хоча б щось зробити власними силами, закликатори роблять губи бантиком і супляться, стискаючи в руках біографію Стівена Пола Джобса. Якщо ж такої пропозиції не поступає, майбутні лідери миттєво беруть ініціативу на себе і починають звинувачувати оточуючих у пасивності та байдужості. І звичайно, саме вони мають ексклюзивні права на найпростіший спосіб переконвертуватися із пасивного бидла в громадянина із активної позицією.

Слухати закликаторів можна годинами. Дайте їм трохи часу і ви побачити силу людської мрії. На ваших ушах ви почуєте, як прожект локального розливу перетворюється на міжгалактичний рух, в якому усе людство, у єдиному пориві, починає робити добрі справи. Окрім звісно самих закликаторів. Їх задача викреслювати пункти в туду-списках.

На щастя більшість майбутніх лідерів-закликторів доволі швидко відпускає. Так швидко, як юного читача після мотиваційного ролику про заняття спортом. Наче і хочеться піти на пробіжку. А ні, на вулиці дощ. Завтра може.

You are viewing omarievsky